Друзі, наш готель закривається на реновацію.
Ми завжди прагнули тримати високі стандарти обслуговування та комфорту для наших гостей.
Ми повернемося вже зовсім скоро, ставши ще кращими та привабливішими для наших гостей.

Слідкуйте за оновленнями на нашому сайті, та на сторінках готелю у соціальних мережах.

Історія

   І довше від життя любов триває…

   Пам’ятники бувають різними. Хтось увіковічнює дорогу людину у бронзі чи граніті. Хтось, нанизавши на фабулу сюжету найцікавіші факти біографії, створює про неї книгу. Хтось пише портрет. Пам’ятником творцеві і керівникові українського мандрівного театру двадцятих-тридцятих років ХХ століття, режисерові і акторові Олександрові Залеському та його дружині, талановитій актрисі цього театру Ніні Залеській став готель.

   Є в цьому особливий сенс. Безконечно мандруючи просторами Речі Посполитої, до якої тоді входили і західні області України, Залеські зі своєю театральною трупою зупинявся переважно в готелях. Були вони різні, ті тимчасові прихистки на довгій і нелегкій дорозі, бо театр показував свої вистави і в великих містах, і в маленьких містечках, і навіть у селах.  Мандрівним артистам було не до розкішних апартаментів. А про ось такий, як цей чудовий готель у сучасному Луцьку, справжній витвір архітектурної думки, Олександр та Ніна Залеські могли тільки мріяти. Він є своєрідним пам’ятником їхній мрії, їхньому мистецькому подвижництву, творчій одержимості, а ще – неймовірному коханню.

   Історія цього кохання розпочалася у двадцятих роках минулого століття. Тоді красуня Ніна з Луцька, яка походила з відомого козацького роду Нетяг, заради своєї любові відмовилася від мрії стати професійною художницею, залишила навчання у Краківській академії мистецтв, змінила вибір життєвого шляху і стала актрисою мандрівного театру поляка Олександра Залеського. Олександр, власник, головний режисер і актор цього самого театру, спадкоємець древнього шляхетського роду, представники якого належали до когорти претендентів на королівський трон(як відомо, короля вибирали зі знатної шляхти), під впливом своєї коханої став палким популяризатором української драматургії. Їхнє сімейне щастя було коротким. Але любов двох творчих особистостей виявилася значно довшою за їхні земні дороги. Їх відблиск і досі зачаровує сучасників, як сяйво далекої зірки.

Бронювання номеру
Дата:
Осіб:
Днів:
Моб:
Усього до сплати: